Орфографічний словник української мови. 2005.
вимішувати — I ую, уєш, недок., ви/місити, ішу, ісиш, док., перех. Місячи, ретельно розминаючи, готувати (про тісто, глину і т. ін.). II ую, уєш, недок., ви/мішати, аю, аєш, док., перех. Мішаючи що небудь, робити однорідним, надавати рівномірної густоти чи… … Український тлумачний словник
вимішуватися — I ується, недок., ви/міситися, иться, док. 1) Ставати добре розім ятим у всій масі під час вимішування (див. вимішування I). 2) тільки недок. Пас. до вимішувати I. II ується, недок., ви/мішатися, ається, док. 1) Ставати однорідним, набувати… … Український тлумачний словник
вимішування — I я, с. Дія за знач. вимішувати I. II я, с. Дія за знач. вимішувати II … Український тлумачний словник
вимісити — див. вимішувати I … Український тлумачний словник
вимішати — див. вимішувати II … Український тлумачний словник
промішувати — 1 дієслово недоконаного виду вимішувати до кінця, до готовності промішувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, робити однорідним … Орфографічний словник української мови
промішувати — I ую, уєш, недок., проміси/ти, мішу/, мі/сиш, док., перех. Вимішувати до кінця, до готовності. II ую, уєш, недок., проміша/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Мішаючи що небудь, робити однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу. Промішувати кашу … Український тлумачний словник
місити — (розминати якусь густу в язку масу, змішуючи, перемішуючи її), розмішувати, розмісити; замішувати, замісити (щось сипке з водою / якоюсь іншою рідиною); промішувати, промісити (до кінця, до готовости); вимішувати, вимісити (про тісто, глину тощо… … Словник синонімів української мови
промішуватися — I ується, недок., проміси/тися, мі/ситься, док. 1) Вимішуватися до кінця, до готовності. 2) тільки недок. Пас. до промішувати I. II ується, недок., проміша/тися, а/ється, док. 1) Ставати однорідним при промішуванні (див. промішува … Український тлумачний словник
вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див … Словник синонімів української мови
